Текстильна циркулярність до 2030 року: нові орієнтири для України та Європи

Світ стоїть на порозі текстильної трансформації

За оцінками ЄС, кожен європеєць щороку утворює близько 16 кг текстильних відходів, але лише 4,4 кг з них збираються окремо для повторного використання або переробки. Решта — на звалищах, у печах для спалювання або у вантажівках, що курсують до країн Глобального Півдня.

В умовах кліматичної кризи, ресурсного виснаження та перевиробництва, перехід до циркулярної моделі в текстильній індустрії — не альтернатива, а необхідність.

Маніфест про циркулярність текстилю до 2030 року

У березні 2025 року Європейська конфедерація переробної промисловості (EuRIC) опублікувала масштабний Маніфест, у якому запропоновано 5 системних рішень. Цей документ може стати основою для нової політики в Україні, яка прагне інтегруватися в зелений курс ЄС.

1. Екодизайн: від швидкої моди до довговічності

Однією з головних перешкод для переробки текстилю є сам дизайн одягу: складні композиції, домішки, мембрани, декор і суміші з 3–5 волокон ускладнюють або унеможливлюють переробку.

EuRIC закликає зробити екодизайн обов’язковим, включаючи:

  • стандарти фізичної та емоційної довговічності
  • обов’язкове використання переробленого вмісту з постспоживчого текстилю
  • проєктування тканин із перероблюваністю "за замовчуванням" — прості матеріали, знімна фурнітура, мінімум нашарувань

Для України це виклик і можливість: необхідна співпраця з виробниками, дизайнерами та експортерами, щоб відповідати вимогам майбутнього ринку ЄС.

2. End-of-Waste: друге життя текстилю — юридично і фактично

Щоб розвивати вторинний ринок, потрібно визначити момент, коли відходи перестають бути відходами. Це статус End-of-Waste (EoW).

EuRIC пропонує два підходи:

  • для повторного використання — якщо річ придатна до носіння без доопрацювання
  • для переробки — якщо матеріал може замінити первинну сировину

В Україні вже набрав чинності Закон про управління відходами, але конкретні критерії End-of-Waste поки не встановлені. Їх запровадження дозволить українським переробникам, як-от Re:inventex, вийти на внутрішній ринок ЄС.

3. Розширена відповідальність виробника (EPR)

Принцип: утворювач відходів має фінансувати їх переробку.

З 2025 року EPR обов’язкова для країн ЄС. Це означає, що виробники відповідають за збір, сортування та переробку своєї продукції після використання.

EuRIC наполягає:

  • справедливі внески лише для нових виробів, не секонд-хенду
  • модульовані ставки: fast fashion платить більше
  • знижений ПДВ на секонд-хенд, ремонт і переробку
  • участь усіх гравців, зокрема переробників, у процесі прийняття рішень

Для України це шанс: створити систему EPR із підтримкою інфраструктури збору та переробки.

4. Безпечна хімія — без бар’єрів для переробки

Регулювання хімічних речовин у текстилі — складне й важливе питання. Нові обмеження згідно з REACH можуть заборонити використання деяких матеріалів навіть у вже виготовленому одязі.

EuRIC закликає до балансу:

  • встановлення реалістичних порогів для вмісту речовин у переробленому текстилі
  • адаптація вимог для МСП
  • прогнозованість у регуляторних змінах

Це критично важливо для українських компаній, які вже сьогодні орієнтуються на експорт і відповідність стандартам ЄС.

5. Digital Product Passport: прозорість як основа довіри

Невдовзі в ЄС буде запроваджено цифровий паспорт продукту (DPP) — джерело даних про:

  • походження та склад виробу
  • довговічність
  • вміст перероблених матеріалів
  • придатність до переробки


EuRIC наголошує:

  • цифрові та фізичні етикетки мають доповнювати одна одну
  • обов’язкове зазначення довговічності
  • перевірені дані замість грінвошингу
  • виробники мають впроваджувати прозорі системи трасування

Українським компаніям варто адаптуватися до цих вимог вже сьогодні, щоб не втратити конкурентну позицію на європейському ринку.

Маніфест — це план дій

EuRIC сформувала чітку рамку дій, яку вже впроваджують у політиці ЄС.

Для України це орієнтир для:

  • адаптації законодавства
  • розвитку інфраструктури
  • створення екостандартів
  • залучення інвестицій

Re:inventex — частина змін

Як компанія, що працює в сфері відповідальної переробки текстилю в Україні, ми в Re:inventex підтримуємо ці європейські пріоритети.

Ми доводимо щодня: циркулярна економіка — не майбутнє, а реальність, яка вже створює робочі місця, інновації та просуває Україну в глобальному зеленому переході.

No items found.
Автор матеріалу:
Re:inventex